Час — загадкове явище, яке неможливо зупинити та повернути назад. Фізики вважають, що він існував завжди, але відлік «земного» часу почався з моменту Великого Вибуху близько 13,8 млрд років тому.
В реальному житті ми можемо вільно пересуватися вперед, назад, ліворуч, праворуч, чого не можна сказати про час. Він рухається лише в одному напрямку, формуючи причинно-наслідкові звʼязки. Те, що було вчора, пояснює те, що відбувається з нами сьогодні.
Існує теорія, що вісь часу не є сталою. Її створюють речовини, які містяться в ньому. Це пояснює теорія фізика Людвіга Больцмана, яка базується на ентропії, тобто хаосі у Всесвіті. Ентропія — це міра незворотного розсіювання енергії, її безкорисність. Так, якщо ми візьмемо кольоровий папір і відсортуємо його за кольорами, то отримаємо низький рівень ентропії, якщо перемішаємо, рівень ентропії збільшиться, а якщо розкидаємо по підлозі, буде хаос. Оскільки рівень розсіювання енергії у Всесвіті постійно зростає, то час також рухається до своєї більшої ентропії.
До речі, в Атмалогії ми взаємодіємо з квантовим полем, де часу не існує. У своїх практиках ми можемо потрапити в будь-який відрізок свого життя та зчитати необхідну інформацію.
Один з наших девізів: «Все вчасно і своєчасно».
Чи може закінчитися час?
В те, що час може закінчитися, ми вірити не хочемо. Але існує кілька цікавих версій, повз які ми не змогли пройти.
Одна з них — сингулярність або Велике стискання. Це, так званий, зворотний Великий Вибух, який може припинити розширення Всесвіту і повернути його до стану єдиної точки. Проте ця версія є малоймовірною, оскільки зараз вчені мають докази, що розширення Всесвіту прискорюється, і це навряд чи можна зупинити.
Інший сценарій, вірогідність якого також становить малий відсоток — це Великий розрив. В цьому випадку темна матерія, з якої складається більша частина Всесвіту, стане настільки обʼємною, що розірве простір.
Вакуумний розпад повʼязаний з так званим полем Хіггса — енергетичним полем, яким пронизаний Всесвіт. Воно створює простір для існування атомів і молекул, тієї фундаментальної сили, вплив якої ми відчуваємо. Поле Хіггса зазнало змін ще у ранньому Всесвіті, але з тих пір воно прийшло до своєї сталості. Проте, якщо воно знову зміниться, може виникнути велика бульбашка з видозміненими законами фізики. Цей простір буде непридатним для будь-якого життя, а надто швидке розширення бульбашки призведе до знищення всього. Гарна новина в тому, що такий розпад потребує трильйони років, тому наразі даний сценарій не є актуальним.
Теплова смерть — найбільш ймовірний і парадоксальний варіант кінця Всесвіту. Парадокс в тому, що насправді теплова смерть не буде миттєвим спалахом, а навпаки — холодною і повільною. Оскільки Всесвіт постійно розширюється, відстань між галактиками безперервно збільшується. Зрештою вона може стати настільки великою, що світло галактик ніколи не досягне одне одного. Розширення матерії призведе до згасання зірок, а Всесвіт порине у найбільшу ентропію. Все буде настільки розсіяно, що припинить своє існування.
Час у цьому випадку залишиться, але не буде жодної живої свідомості, щоб його засвідчити.
Дещо цікаве про час
Існують факти про час, які на перший погляд можуть здатися нереальними. І тим не менш, вони мають наукове підґрунтя.
Свідомий досвід людини не може існувати без відчуття часу.
Навіть сидячи в печері та будучи цілком відірваною від соціуму, людина продовжує жити за своїм біологічним годинником. Завдяки цьому ми можемо сприймати себе як особистість. Без відчуття часу будь-який досвід був би неусвідомленим. Тоді у нас не було би спогадів, які формують нас як особистість та допомагають робити власні висновки про життя.
Відчуття часу створюємо ми самі.
Науковцями підтверджено, що для людини, яка займається монотонною, рутинною роботою, час проходить швидко. Натомість для тих, хто веде активний спосіб життя та переключається з однієї діяльності на іншу — повільніше.
Найкращий же спосіб позбутися відчуття, що час проходить повз — пізнавати новий досвід.
«Час – дивовижна штука. Його так мало, коли запізнюєшся, і так багато, коли чекаєш».
Науковцями також доведено, що ми можемо потрапляти у вирви часу. Коли ми довго перебуваємо в очікувані чогось, для нас час зупиняється, а свідомість занурюється в кротову нору в цілях самозбереження.
Чи існує абсолютно точний годинник?
Ні. Кожна країна має свою Національну лабораторію часу, звідки надсилаються дані до Франції у Міжнародне бюро мір та ваг. Саме там виводять середнє арифметичне часу.
Чому переводять стрілки?
Тому що під час Першої світової війни один британський будівельник вирішив заощадити ресурси на підприємстві. Переведення стрілок збільшило робочий день на одну годину, і потреба в освітленні підприємства зменшилася. Цю ідею вподобали британські лідери, а згодом майже весь світ.
Чи може час іти назад?
Згідно деяким законам фізики — так. Це може відбуватися виключно на квантовому рівні, коли ентропія (розсіювання) конкретної замкненої системи йде на зменшення.
Теперішнього часу не існує.
Оскільки світло швидше за звук, то спочатку ми обробляємо візуальну інформацію, а потім звукову. Звісно, наш мозок синхронізує це, але цілісне сприйняття картинки ми отримуємо не тут і зараз, а уже в минулому.
Місяць збільшує земну добу.
Не секрет, що Місяць створює припливи та відливи, але мало хто знає, що тертя води об дно океану сповільнює обертання Землі. Цей процес стимулює зростання потенційної енергії Місяця, що відводить його все далі від нас. Щороку відстань між Місяцем і Землею зростає на 3,8 см, завдяки чому земна доба збільшується на 1,09 мілісекунди кожні сто років.
Мова визначає сприйняття часу.
Від того, які слова ми вживаємо для позначення перебігу часу, залежить наше власне його сприйняття. Українці, як і англійці, бачать майбутнє як те, що знаходиться попереду, а минуле — як те, що лишилось позаду. Сам час ми зображуємо горизонтальною лінією.
От у китайців все інакше. Для них час — це вертикальна лінія, де минуле розташоване знизу, в майбутнє зверху.
У греків же час наділений тривимірністю. Їм не зрозуміло, як він може бути тривалим, оскільки вимірюють його поняттями «багато» та «великий».
А в одному з поселень аборигенів Австралії час взагалі тече зі сходу на захід.
А як протікає час у вашій свідомості? Діліться з нами у коментарях.
Автор: © ЭVA Іщенко
!Увага! Цей контент та всі публікації на сайті www.ishchenko.pro є авторськими та захищені авторським правом! Копіювання часткове або повне ЗАБОРОНЕНО без вказівки активного посилання на джерело!