Козаки-характерники знали, що тіло людини складається з особливих проекцій або ж енергетичних тіл. На одному з таких рівнів людська свідомість має вигляд кола волокон світла на так званому енергетичному коконі. Ступінь їх яскравості залучає в життя людини можливості, якими вона може оперувати.
Характерники побачили, що подолання надскладних труднощів, які неможливо усунути звичайним способом, відбувається одночасно із запаленням нових світлових волокон на енергетичному коконі. Простір людських можливостей після цього значно розширюється.
Навчаючись відчувати струм сили в різних частинах свого тіла: руках, ногах, голові, характерники навчилися керувати висхідними та низхідними потоками енергій Землі та Космосу. Концентрація їх у собі приводила до активації енергетичного центру ХАРА.
Звук «Ха» пов’язаний із висхідним потоком Сили Землі, який у тілі сходить починаючи зі ступнів ніг.
Звук «Ра» пов’язаний із низхідним потоком Універсальної Сили Створення Космосу, який у тілі сходить з верхньої частини голови.
Поєднуючись у середині тіла, ці потоки утворюють центр ХАРА. Він знаходиться на тонкому плані. Для концентрації уваги на цьому центрі ми використовуємо його проекцію в тілі — точку, яка знаходиться на 3 пальці нижче за пупок і на 2-3 см вглиб живота.
Стан Хара викликає миттєву активізацію більшості психофізіологічних механізмів. Внаслідок цього козак-характерник в декілька разів збільшував свій фізичний потенціал і міг комплексно впливати на супротивника навіть на відстані.
У такому стані сприйняття йде як постійний потік інтуїтивної Надсвідомості
Внутрішнє та зовнішнє середовище сприймається безпосередньо, контроль та аналіз відсутній, миттєво обробляються всі психічні процеси, «зупиняється і регулюється час». Відбувається процес переміщення звичайної особистості Душі до «Я» свого Духа, що створює абсолютно нове енергоінформаційне поле. Воно дає можливість змінювати ситуацію, розтягувати час, працювати із простором тощо.
Початковий перехід з домінуючої у звичному стані свідомості особистості Душі на більш високий рівень особистості його Духа — Вищого «Я» називався «підключення характерника до неба». Така процедура була своєрідною посвятою.
ЯК АКТИВУВАЛАСЯ СИЛА
Технік навчання характерників було дуже багато. За переказами їх готували з дитячого віку. Навчання протікало серед досвідчених козаків-характерників, які перетворювали кожен день учня на оволодіння знаннями, навичками та досвідом. Все робилося заради того, щоб провести його шляхом Пізнання.
Хлопчик на довгі роки ставав джурою — служителем старшого характерника. Йому зав’язували очі пов’язкою, привчаючи орієнтуватися в навколишньому світі лише на слух. Потім тільки на запах, перев’язуючи вуха.
Вони займалися різьбленням, весь час вирізаючи один і той самий знак, схожий на цибулину в розрізі. Зараз ми вже розуміємо, що це був тор чи тороїд — символ універсального фракталу, що лежить в основі побудови Всесвіту. Цей знак вирізали доти, доки він не починав «звучати», стаючи ключем до відповідного внутрішнього простору.
Домогтися цього можна було лише одним єдиним способом — побачити знак внутрішнім зором і точно відтворити. Так розкривалося внутрішнє бачення справжнього змісту речей у світі. Цим новим баченням була перебудова всього життя. Спати, одягатися, їсти, діяти треба було за новим баченням, поки воно повністю не зливалося з людиною.
Усі перелічені ритуали виконувались учнем віком від 12 до 21 року. Після цього відбувався заключний обряд посвяти у воїни-характерники.
То справді був перехід триєдиної особистості людини на взаємодію Космосу з центром Свідомості, яке домінувало у вищої особистості Я характерника. Це було «підключення його до світів Праві»
Але на початку волхв відправляв свідомість юнаків у світ Наві, де вони зустрічалися з Предками і Божественними Архетипами. Психоенергетична інформація, що надходить від рідних Богів каналами з Космосу, яку козак-характерник починав отримувати, відчувати і розуміти, змінювала якості його тонкого тіла і мозку.
Провідник перекладав свідомість учня на найвищий рівень його «Я», в якому зливалися «Я» його Душі та Тіла. «Я» учня посилювалося, мозок включався і свідомість починала функціонувати в новому робочому режимі, на іншому рівні. Таким чином досягалося першопочаткове входження у стан ХАРА. Надалі учень входив у нього вже самостійно, використовуючи для цього ім’я свого Вищого «Я».
МИ — НАЩАДКИ ХАРАКТЕРНИКІВ
Гармонізація своїх дій зі світом позбавляє нас проблем, які можуть виникнути після здійснення недостойних вчинків. Щасливий хід людської Долі можливий при умові дотримання Дороги Істини.
Налаштування на Істину, прагнення жити з нею призводить до такого зростання рівня Свідомості, коли відкривається Шлях до інших відносин людини з Природою. У ньому прокидається та сторона його особистості, яку за всіх часів називали магічною.
З давніх-давен цей Шлях зберігає і впроваджує наша українська етнічна культура. Саме архетип етнічної самовизначеності і є тим Шляхом, яким звичайна людина приходить до пробудження своєї Свідомості.
Цю здатність розвивали наші предки, вбачаючи у ній гідний спосіб життя на білому світі. Їхнє мистецтво досягало висот, коли людина керувала своїм життям, виходячи на шлях найбільш повної реалізації.
В основу українського етносу з найдавніших часів закладалася ціль досягнення одночасного стану Творця та Господаря Долі
Характерницька наука — це Образ Життя, що передається генетично. Це те, що з давніх-давен живе на нашій землі, тримається корінням нашої спільної історії, поєднує в собі досвід всього народу, його силу, рішучість і незламність.
Незважаючи на те, що протягом багатьох століть знання та численні здібності були втрачені, нащадків козаків-характерників можна зустріти й у наші дні.
Автор: © ЭVA Іщенко
!Увага! Цей контент та всі публікації на сайті www.ishchenko.pro є авторськими та захищені авторським правом! Копіювання часткове або повне ЗАБОРОНЕНО без вказівки активного посилання на джерело!
