Світовидове моління – це молитва до Світла, яке є Бог. Ця назва походить від давньослов’янського Бога Світовида, якого наші предки вважали Творцем всього сущого.
Легенда про Світовида
Світовид народився із Світового Яйця під покровительством творчої Сили Всевишнього. Яйце перебувало у підземних водах світу Наві, а його шкаралупа належала світу Богів Праві.
Розділивши Яйце на Небо та Землю, Сила Всевишнього створила Вогонь, Воду, Повітря та Життєву Енергію. А потім упорядкувала світ відповідно до часу та простору.
Світовид – це прототип ведичного Бога Брахми. Чотириликий Брахма так само виринув із Світового Яйця, щоб створити цей світ. Вони обидва мають праарійське коріння, обидва створили закони Всесвіту і явили людям живий світ Яві.
Для стародавніх слов’ян Світовид був Богом Сонця та війни. Він передавав свої послання через жриць та Священного білого коня. Його храм охороняли воїни у плащах багряного кольору, який символізував зародження ЖИття.
Енергія Світовида допомагала людям духовно перероджуватися, надихала на войовничі подвиги. Звернення до цього Бога називається «Світовидове моління».
Світовид та Білий Світ
Світовид — це той, хто бачить Світло, Всевидяще Око Всесвіту. Наші пращури називали світ Білим і пов’язували це поняття з божественною енергією Світовида. Звідси походять вирази: «ходити по білому світу», «вийшов на світ білий» тощо.
Слов’яни знали, що світлові промені наповнюють кожну істоту, кожен предмет. Заломлюючись, вони набувають іншого відтінку, але від цього не перестають світитися. А фрази «ти аж світишся», «життя згасло», «я вигорів» стали ідентифікацією внутрішнього стану людини.
У наших пращурів існувала навіть окрема каста людей, які віталися словами:
«Зі світлом ходиш?»
«Зі світлом по світу».
За цією відповіддю люди впізнавали «своїх».
Світловим центром було серце, яке знаходиться посередині людського тіла. Чим більше воно світиться, тим кращим провідником була людина.
За світловипромінюванням народні цілителі визначали ауру людини. Вони знали, що від неї залежить фізичне здоров’я. Темні місця в енергетичному тілі свідчили про захворювання і потребували зцілення. Завдяки цьому народились вирази «світла людина» і «темна душа».
Як проходить Світовидове моління?
Світовидове моління випромінюється із Дому Світла, яким є наше серце. Там живе іскра, яка народжує життя. Коли ця іскра гасне, звернення до Світовида розкриває серцевий центр, даруючи людині можливість злитися з Богом.
Світовидова молитва ділиться на три етапи:
«Я є Світло»
«Світ є Світло»
«Все є Світло»
Практика побудована на усвідомленому диханні та тонкому відчутті свого тіла. Краще її робити стоячи під променями сонця.
Спочатку ми розпалюємо іскру Життя, звертаючись вглиб себе. Для цього потрібно перевести увагу у свій серцевий центр, чакру Анахату і на вдиху вимовити: «Я є», а на видиху проспівати: «Світло». Вібраціями співу ми заповнюємо свій внутрішній Дім.
З грудей промені переходять у сонячне сплетіння. Стародавні люди називали цей центр Ярло, у нас він називається Маніпурою. Наповнити цю чакру непросто, тому що це перемичка між Душею, яка відчуває — Анахатою і Живою Душею — Свадхістаною. Щоб розкрити цей центр, краще із серця одразу перейти в живіт, який слов’яни називали «Жива» або «Хара». Коли серце і живіт наповнюється, Ярло розкривається сам по собі, проміжок темряви зникає.
Іскра в животі дає тепло нижній частині нашого тіла. Тоді ми переходимо до наповнення Чола або чакри Аджни, яка відповідає за розум та інтуїцію. Слов’яни називали її Душею, яка думає.
Перемичкою між Аджною та Серцем є горловий центр Вішудха. Так само, як і Ярло, вона розкривається сама, коли ми наповнюємо ці дві чакри.
Навчившись наповнювати себе, важливо утримувати цей стан у собі. Ця навичка буде підтвердженням того, що практика дійсно спрацювала.
Коли внутрішня іскра перетворилася на вогонь, а промені заповнили все тіло, переходимо до другого етапу Світовидового моління.
Він називається «Світ є Світло».
На цьому рівні приходить усвідомлення, що світ відображає нам внутрішній стан. Якщо ми є Світло, то всі люди, тварини, природа, предмети також є Ним, тільки різних відтінків.
До речі, ескімоси мають 40 відтінків білого. Все своє життя ці люди бачать сніг, тому вигадали для нього різні назви: вчорашній сніг, нічний сніг, сніг-пудра, талий сніг, брудний сніг. Так само Білий Світ — має мільйони різних відтінків.
На цьому етапі Світовидове моління вчить розуміти, що світ різноманітний. Немає жодної істоти з точністю схожої на іншу. Людина оживає, прокидається її природа, яка пізнає. Це внутрішня дитина, якій цікаво все, вона скрізь бачить диво.
Внутрішня дитина – це наша божественна частина. Відкриваючи її в собі, ми проявляємо Бога.
Коли ми бачимо божественну присутність у всьому навкруг, Світовидове моління переходить на третій рівень: «Все є Світло» або «Все є Бог».
Тут ми виходимо з дуальності, зітканої матрицею, відчуваємо, що я і Бог — єдине ціле. Між божественним і людським стираються кордони, різниця між внутрішнім і зовнішнім світом розчиняється, іскра нашого серця зливається з єдиною Божественною Свідомістю.
Нам пощастило пізнати Це.
В Атмалогії нашим Світовидовим молінням є практика AtmaSatsang, де ми промовляємо «Я є Світло» і активуємо центросому, яка є нашим внутрішнім Сонцем. Щотижня ми наповнюємось Частотами Світла з Джерела Життя, до якого ми маємо доступи. На рівні ДНК ми усвідомлюємо, що є не просто Світлом, а Світлом Життя.
Практика очищує нашу свідомість від накопиченого досвіду та негативних переконань, а також працює із зціленням фізичного тіла. Якщо вам відгукується, запрошуємо вас долучитися:
Із вдячністю,
©️Ваша ЭVA 🕊️
Дякую! Дуже корисна інформація. Спробую практикувати. Аборт, на мою думку, це зрада Бога. Зрада самого себе в частині здатності до творіння.
Ахо!С кожним днем відкривається щось нове,неймовірно цікаве!З великою радістю і задоволенням занурююсь у цей безмежний Океан Світла,Добра та Щастя.Дякую за все це Богу,Еvi,Барту,Жіночому Колу,Всесвіту!!!🙏🙏🙏