Тіло Світла. Духовна та наукова точки зору 

Про Тіло Світла людини згадується ще з давніх часів. Кожна релігія мала свій опис і пояснення цьому незвичайному явищу. У древніх школах були свої методи зі створення Тіла Світла людини, і це не було чимось містичним.

Так, наприклад, єгипетська школа таїнств, вивчаючи всілякі аспекти людського буття, просунулася найдалі. Для єгиптян однією з центральних сфер вивчення було Тіло Світла або Меркаба. 

Вони вважали, що це знання, а надалі й досвід, дадуть змогу людині досягати інших світів, тому це вчення для них було ключовим. 

Меркаба розкладається на три склади.

“Мер” — це всі наші тонкоматеріальні мірності, “ка” — тіло Духу, “ба” — фізичне тіло. 

Інакше кажучи, Меркаба — це тіло, що поєднує в собі всі тіла людини і створює велике енергетичне поле. 

Через активацію Меркаби в людини з’являється можливість мандрувати лініями часу, у просторах інших світів і Всесвітів. 

Якщо дивитися з точки зору фізики, то цей феномен являє собою певну електромагнітну область або геометричну структуру в мікрохвильовому спектрі. Її приблизна температура за Кельвіном дорівнює 4 градуси. 

До її складу входять сонячний і місячний тетраедри, а також інші поліедри, які пролягають через паралельні світи, площини і Всесвіти. Це такий енергетичний багатогранник, здатний утримувати в собі багатовимірний простір. 

Тобто Тіло Світла — це своєрідна взаємодія фізичного, астрального і ментального тіл, які одночасно пронизують багатовимірний і багаторівневий простір. 

Дематеріалізацію фізичного тіла практикують індійські йоги і тибетські ченці. Існує історія, що 30 січня 1874 року індієць Валлалар (Рамалінга Свамігал) замкнувся один у своїй кімнаті. Того ж вечора ті, хто був неподалік від його будинку, побачили, як спалахнуло фіолетове світло там, де перебувала ця людина. Відбулося його злиття з усіма його тілами, а сам Рамалінга зник без сліду.

Світло і наукова точка зору

У всіх клітинах нашого організму є центросоми — маленькі центри управління не тільки фізичними процесами, а й світлом. Вони являються приймачами світла на клітинному рівні, що відіграє дуже важливу роль у всіх базових процесах життєдіяльності та функціонування клітини.

Так, наприклад, світло в мікротрубочці нейрона передає сигнал, за допомогою якого координує активність інших нейронів у головному мозку. 

Найважливіші центросоми організму розташовані в тканинах трьох основних енергетичних центрів людини: верхній — у голові, середній — у серці та нижній — у тазу. 

Також у нашому мозку є, так звана, Блакитна пляма. Вона входить до складу багатошарової мережі відділів нервової системи, яка відповідає за регуляцію уваги та навчання. Завдяки волокнам блакитної плями, що йдуть у кору і таламус, здійснюється вплив на поведінку людини та її увагу. Зв’язок блакитної плями з центрами пам’яті та емоційних реакцій позначається на процесах запам’ятовування і навчання.

Усі центросоми тіла підпорядковуються одній, проекцією якої, якраз таки, є блакитна пляма мозку людини.

ДНК і фотони

Біофізик Петро Гаряєв виявив, що понад 90% неактивної ДНК використовується для обміну даними. Він назвав це “гіпер-комунікацією”, припустивши, що навіть уві сні ми можемо спілкуватися і що обмін енергією відбувається більше, ніж ми думаємо.

Клітини нашого тіла з метою комунікації, передачі та накопичення інформації використовують біофотони. Вони переносять інформацію та енергію швидше, ніж хімічні процеси. Спостерігаючи за стимуляцією світла різних спектрів на одному кінці еферентного нерва, вчені зрозуміли, що це призводить до збільшення активності біофотонів на іншому його кінці.

Біофотони зберігаються у спіралі молекули ДНК, а звільняючись, створюють динамічну мережу світла, яку віддає та поглинає сама ДНК. 

З’ясувалося, що світлом можна запастися і користуватися ним у міру потреби. 

Це можливо тому, що, згідно зі спостереженнями і теоріями Дрейча, Гурвича і Барроу, у кожного елемента єдиного світлового поля є свій енергетичний двійник. Коли знищується щільна форма ДНК, то її двійник залишається видимим до 30 днів. 

Перед тим, як клітині поділитися, її спіралі ДНК роз’єднуються. Процес з’єднання спіралей відбувається тоді, коли клітина сама себе зцілює. Масштаб з’єднання або роз’єднання вимірюється здатністю ДНК поглинати світло з довжиною хвилі 260 нанометрів. 

Думки

Потужність думки людини посилює будь-які процеси, що запущені та протікають у ланцюжку ДНК. Це зумовлено тим, що ми теж мислимо світлом. Сама ДНК, як ми з’ясували, зіткана зі світла. Будь-яка матерія — теж світло. Тому люди здатні впливати на матерію через зміну структури ДНК. Усе це науково доведено й обґрунтовано. 

Людина, яка працює над собою, своїми думками та станами, практикує розкриття серця й гармонізацію внутрішнього простору, здатна “зрушити гори”. Гори внутрішнього сміття, що заважає бути здоровим і жити повноцінним щасливим життям.

Якість енергії, яка здатна зцілювати тіло людини і з’єднувати з Тілом Світла — це позитивні думки, високі вібрації та еманації любові серцевого центру. Проходячи ці процеси, хімічні та фізичні реакції у зміні структури ДНК матимуть позитивний характер.

Будьте здорові та щасливі, а ваше Тіло Світла – пробудженим та активним.

© ЭVA 

Увага! Цей контент і всі публікації на сайті www.ishchenko.pro – є авторськими і захищені авторським правом! Копіювання часткове або повне ЗАБОРОНЕНО, без зазначення активного посилання на джерело!